Українська English

Home   About us   Science   Periodicals   Photo Gallery   Сontacts   Conferences   Research projects   UKRGEOPOL

Пошуки молодих науковців

 

Тишкевич Б. Декомунізація в Україні: суспільно-географічна перспектива

Бабинюк Л., Лотоцька Л., Степанець І. Дослідження  етно-географічних груп  гуцулів, лемків та бойків Україні 

Дмитрієва К., Кучевський А., Маринич К., Стеблецька Ю. Ринок житла України: суспільно-географічне дослідження

Колтуха І., Остапенко П. Перцепційні дослідження регіонів України

 

Більше інформації про наукові дослідження молодих географів Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ви можете знайти тут: НТСА

 

 ---------------------------------------------


ДЕКОМУНІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ПЕРСПЕКТИВА

Богдан Тишкевич

студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

  

  21-го лютого 2016 року завершився другий етап декомунізації, передбаченої Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Передбачається перейменування 989 населених пунктів. 4 лютого парламент проголосував за перші 175 нових назв населених пунктів, серед них – Бахмут замість Артемівська, Торецьк замість Дзержинська, Чорноморськ замість Іллічівська.

   Серед ключових питань даного дослідження:

   1) встановити часові та етимологічні межі комуністичної ойконіміки;

   2) поглибити підходи суспільно-географічного аналізу комуністичної ойконіміки;

   3) проаналізувати внутрішньорегіональні відміни поширення комуністичних ойконімів на прикладі Чернігівщини.

   Поширення комуністичних ойконімів на території Чернігіввської області є достатньо нерівномірним. До районів з високою концентрацією радянської ойконіміки (KR > 1,5) належать Носівський, Борзнянський, Менський, Коропський, Семенівський райони. Відсутні радянські ойконіми у Куликівському, Сосницькому Варвинському районах.

 

Рис. 1. Поширення комуністичних ойконімів на території Чернігівської області

   Складна динаміка комуністичних ойконімів, як у ретроспективному, так і у просторовому аспектах є результатом масово безсистемно ініційованого переважно місцевими органами влади характеру перейменування та найменування. Водночас, навіть у даному процесі були наявні елементи керованості та централізації, що, врешті-решт, спродукувало відображення чіткої системи ієрархії вождів у топоніміці (Борисенко, 2001).

 

Читати повністю                                Дивитися презентацію

 

 ---------------------------------------------

 

ДОСЛІДЖЕННЯ  ЕТНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ГРУП  ГУЦУЛІВ, ЛЕМКІВ ТА БОЙКІВ В УКРАЇНІ 

Ліна Бабинюк, Лілія Лотоцька, Інна Степанець

магістранти Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

   В умовах глобалізації та міжнародної інформатизації, стираються грані між націями та народами держав, ще сильніше посилюється однорідність всередині країни. Тому збереження власної автентичності, фольклору і культурних особливостей, усвідомлення унікальності місця існування є особливо важливим для малих етно-географічних груп населення України, які є унікальним історико-етнографічним капіталом та особливим ресурсом для розвитку туризму.

   Дослідження мало на меті визначити рівень автентичності малих етно-географічних груп населення Карпатської України, ставлення  до місця свого проживання, усвідомлення унікальності території, думку щодо перспектив розвитку регіону, проаналізувати зв’язки з діаспорою і вихідцями із цих земель, а також роль цих зв’язків для розвитку регіону. Значна увага приділялася історико-географічному аспекту регіону. У період СРСР саме територія Карпатської України зазнала найбільшої політичної та культурної трансформації. Надмірно жорстокий режим 30-50 х рр. ХХ століття, терор і репресії значною мірою змінили соціальну структуру населення, в той час, коли лояльність влади  в 60-70 х рр. ХХ століття сформувала доволі потужну економічну базу в регіоні.

Результати соціологічного опитування гуцулів

   В опитуванні брали участь 55 респондентів з чотирьох областей України:  Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, та з чотирьох зарубіжних країн – Польщі, Фінляндії, Канади, Італії. Статево-віковий  розподіл респондентів такий: 53% - чоловіки, 47% - жінки. В опитуванні взяли участь респонденти віком 18-72 роки. Середній вік респондента – 34 роки, медіана  - 29 років.

   Анкетування проводилось двома шляхами:

   - пряме опитування – м. Коломия, м. Косів, смт. Печеніжин Коломийського р-ну та с. Гуцулівка і Шешори Косівського району Івано-Франківської області;

   - опитування через мережу інтернет.

   У ході проведення роботи, виявилось, що останній спосіб дає доволі хороші результати в плані змісту відповідей: вони досить обширні і добре обґрунтовані, оскільки людина має достатньо часу обдумати відповідь на запитання. Оскільки в Карпатському регіоні незначна частина населення має доступ до інтернету, відповідали на питання анкети зазвичай громадські і політичні діячі краю, фотографи, приватні підприємці сфери торгівлі, власники туристичних об’єктів, які поширюють рекламу послуг відпочинку через соціальні мережі, тобто люди, які можуть об’єктивно оцінити стан справ та проблеми гуцульського регіону.

   Перейдемо до безпосередніх результатів.

   1. Високий рівень самоідентифікації: майже 70% опитаних вважають себе корінними гуцулами, 18% себе такими не вважають, 13% - важко відповісти (щодо останніх можна припустити, що до гуцулів відносив себе хтось один із їхніх батьків чи родичів і це вплинуло на їхню самоідентифікацію).

   2. Позитивне ставлення до місця свого проживання: 85% респондентів – добре ставлення, 9% - нетрально, 6% - погано ставляться.

   3. Переваги Гуцульщини: респонденти вважають ключовими особливостями краю фольклор і культуру, місце розташування і власну автентичність (особливості історичного розвитку). Цікавий факт: жоден із опитуваних не обрав із варіативного ряду ключовою перевагою розвиток інфраструктури. Щодо інших варінтів відповідей, то природну складову (екологія, клімат, природні ресурси) обрали як перевагу 30% респондентів.

 

Читати повністю           Дивитися презентацію

 

--------------------------------------------------

 

РИНОК ЖИТЛА УКРАЇНИ: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Катерина Дмитрієва, Антон Кучевський, Ксенія Маринич, Юлія Стеблецька

магістранти Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант – доцент Наталія Мезенцева

 

Потреба у житлі є однією з основних потреб населення. Останнім часом гостро постала проблема доступності житла, яка підсилюється значними регіональними відмінами ціни на житло різного типу. На вартість об’єктів нерухомості впливають економічні, психологічні, екологічні, фізичні та споживчі чинники. Для визначення ступеня впливу різних факторів на вартість 1 кв. м квартири на первинному, вторинному ринку та вартість кв. м будинку проведено кореляційний аналіз. В якості факторів використані такі показники: середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, наявний доход на 1 особу, ВРП на 1 особу, забезпеченість населення житлом, житловий фонд на 1 особу та число прибулих на 1000 осіб.

На середню вартість кв. м квартири на первинному ринку житла найбільший вплив здійснюють економічні показники, такі як середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, ВРП на 1 особу та наявний доход на 1 особу (коефіцієнти кореляції 0,80, 0,79 та 0,79 відповідно). Показник характеризується слабким зв`язком з показником житлового фонду та забезпеченості населення житлом (-0,39 та -0,40 відповідно), який є оберненим. Це можна пояснити тим, що в сільській місцевості України забезпеченість житлом на 1 особу значно перевищує рівень забезпеченості житлом в містах. Однак в сільській місцевості вартість житла є значно нижчою. Це пов`язано з його комфортністю, умовами проживання та іншими складовими.

На середню вартість кв. м квартири на вторинному ринку житла найбільше впливають також економічні показники, а саме: середньомісячна номінальна заробітна плата працівників (0,75), ВРП на 1 особу (0,75) та наявний доход на 1 особу (0,71). На вартість кв. м будинку найбільший вплив мають ті ж показники: середньомісячна номінальна заробітна плата працівників (0,64), ВРП на 1 особу (0,61) та наявний доход на 1 особу (0,61).

Найдорожче житло в Україні за всіма типами нерухомості в столиці – м. Києві. Це пов’язано з цілим рядом чинників: соціально-демографічними (зростанням кількості населення, особливо за рахунок зовнішніх міграцій, високою його концентрацією, найвищими рівнями забезпеченості соціальною інфраструктурою та надання послуг тощо), економічними (відносно високі доходи населення, розвинута фінансово-кредитна сфера тощо), психологічними (бажання жити в великому місті, самореалізація) та іншими (великий асортимент пропозицій послуг, робочих місць).

На первинному ринку житлової нерухомості найдорожчі кв. м, крім Києва, в Донецьку, Сімферополі та Львові, а найдешевші – в Ужгороді, Сумах та Луганську. Ці міста мають порівняно невелику кількість жителів, низькі доходи населення, а тому є не досить привабливими для забудовників.

На вторинному ринку найвищі ціни на кв. м квартири в Києві, а також в Донецьку, Сімферополі, Львові, Дніпропетровську, Херсоні, Харкові та Одесі. Найнижчі ціни – в Ужгороді, Тернополі, Луцьку, Черкасах, Чернігові, Сумах, Луганську. Це пов’язано, по-перше, з тим що населення даних міст віддає перевагу проживанню в будинках, а не квартирах, а, по-друге,  ці міста знаходяться в регіонах найнижчого соціально-економічного розвитку ы, відповідно, низьких доходів населення та значного його відтоку в інші регіони.

Рис. 1. Середня вартість м2 квартири на первинному ринку житла за регіонами України у 2011 році

Рис. 2. Середня вартість м2 квартири на вторинному ринку житла за регіонами України у 2011 році

 

Читати повністю                                Дивитися презентацію

 

 

----------------------------------------------------------

 

 

ПЕРЦЕПЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Ігор Колотуха, Павло Остапенко

магістранти Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант – доцент Наталія Мезенцева

 

В навчальних і наукових виданнях, довідниках, в публіцистиці, на сайтах інформація про населені пункти, регіони та території висвітлюється, переважно, одноманітно, за наперед заданою схемою, з посиланнями на одні і ті ж джерела. Через це в геоінформаційному просторі Українисформувались усталені, деякою мірою подібні образи регіонів, які не враховують перцепційну складову та суттєві трансформації, насамперед, соціально-економічного змісту. Для сучасної достовірної інформації про регіон важлива не лише думка кількох компетентних фахівців, але й широкого загалу жителів. Можливо, вона не зовсім співпадатиме із стереотипним уявленням про регіон, але вона відображатиме сучасне сприйняття тієї чи іншої території.

Наша мета полягала в дослідженні індивідуального сприйняття природних, історико-культурних та соціально-економічних об’єктів, які найбільше презентують регіони України. Для цього була використана методика перцепційного аналізу, що включала визначення основних груп об’єктів, які найбільше презентують регіони; збір методом соціологічного опитування та аналіз отриманої інформації; створення перцепційних карт регіонів України.

Загалом було опитано 493 респонденти, що проживають на території 24 областей, АР Крим та м. Київ, і оброблено 70% (345) анкет.  Найбільше анкет було отримано з Кіровоградської, Полтавської, Черкаської області та м. Києва. Географія проведеного опитування представлена на рис. 1.

Першою категорією, яка була вибрана для створення перцейпійних портеретів, були  природні об'єкти.  Так як і всі інші категорії, вони повинні були знаходитись на території області. Найбільш популярними стали Шацькі озера у Волинській області, Асканія-Нова у Херсонській та Українські Карпати – в Закарпатській області.

 

 

Найвідомішими історико-культурними об'єктима стали острів Хортиця в Запорізькій, Замок Любарта у Волинській та Києво-Печерська Лавра у Київській області.

Найбільш відомі торгівельні марки регіонів України – це "Чумак" в Херсонській, "Рошен" в Київській, "Чернігівське" в Чернігівській областях.

Навідомішими особами в регіонах стали Тарас Шевченко в Черкаській, Віктор Янукович в Донецькій та Леся Українка у Волинській області. Цікавий тфакт: саме в цій категорії було найбільше невідповідностей відповідей респондентів реальній ситуації. Так, в Івано-Франківській області найбільше відповідей набрав Іван Франко, а у Хмельницій – Богдан Хмельницький.

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #b487c5 #af8cb4 #3ac3c6